Але, братани, я вчора таке прикольне пригода підкидав. Закладки, бошки, марки – все було на висоті!
Так от, зранку я прокинувся з таким кіром життєвим, що аж бридко. Цілий тиждень здер від праці на одній сигареті, але цього разу вирішив змінити ситуацію. Їду на виставку мистецтв, а там буде все, що треба – море коноплі, зелья та забагато бомби. Ідея перебувати у стані відруба була просто неймовірна.
Вдягся я круто – кепка, величезні сонцезахисні окуляри та широка рубашка з написом "Наркоман комік". Так, братишка, вдягнувся, як справжній бородатий наркоман.
Прибув на виставку, і вже одразу почув, що тут буде вечірка на повну катушку. Заходжу всередину і бачу – вся толпа ще з дірками в тілі від вечірніх пригод. Тут і марки, і бошки, і закладки – краснісінько гуляють попарно. Ну, подумав я собі, треба розшевелити людей, щоб голову закружило від забави. Підійшов до локації зі сміхом і почав уліткувати незнайомців.
Один тип таки виглядав як наркоман. Одягнутий в білі штани, які зовсім не прикривали його нижню половину, та в червону рубашку з піратським черепом. Людилося, що він вмер від недостатку сонця. Але, як я зрозумів згодом, це був лише його стиль одягу.
- Вітаю, мій друже! – закричав я з усього горла. – Ти тут, щоб попарити свою голову сміхом?
Тип поковиркався та відповів:
- Привіт, мандрівнику сміху! Точно, що саме роблю. А ти? Звідки прийшов, цей аматор веселощів?
А я йому:
- Так-то тільки завітав з мого підвідомого світу. Мене звуть наркоман комік, і я всюди, де весело.
Тут наш ведучий оголосив, що починається сценка, в якій головними героями будуть мистецтво та марихуана. Щоб привернути увагу, я взяв сигарету та запалив її. Вважаю це таким своєрідним символом вибуху сміху. У руках у мене пливла гаряча кава, яку я посипав коноплею. Запаривсь вона, шо бошки летіли в розлогім сюжеті. Це був мій шоу! Усі з задоволенням дивилися.
Після вистави я зійшов з сцени і спробував закінчити свою закладку. Але тут на мене наскакує хлопець зі стайлішними та кривулями бровами.
- А як тобі наша вистава, нарко-клоуне? – кинув мені він. – Ти її зісрал на всю аудиторію!
А я засварив його:
- Що ти шеймишся, чувак? Я входив у роль наркомана коміка і робив свою справу. Це крута справа, зрозуміло?
Такі справи, братани, бувають з нашими справами. Ще наслідки бувають. Ось цей хлопець, наркодилер, гасив мені божевільну перемогу над репутацією. Просто фарбував мене в світлий колір. Щось типу: "Дивіться, як цей нарко-клоун залишився без роботи!"
Але я не здався. Пішов до нього і склав йому гортань на пішість. Недільник-то він втримався. Закинув пару фраз про те, як він хороший репродуктивний орган і може показати себе на всіх сторонах. Опинився його кайф: "О, наркоман комік, поціновує тілесні насолоди моїх вистав!". Чудово, сміх на сцені протягом 10 хвилин. А потім я відчепив його штани та попросив віншувати мені мою репутацію.
Він злагодився, і ми знову повернулися на виставку, де всі сиділи, шо відрублені та мундирні від мого шоу. Продовжили знов шеймити, але вже з іронією від наших подій. До мене йшла неприцьержена.
- Оце тобі чесний пропозицію, чуваче, – каже вона. – Ми проводимо акцію "Сміх у всіх сферах життя". Давай братимемо у тебе хороші шоу на вулиці, на території виставки. Що скажеш?
І я відповідаю:
- Зате коли я буду робити шеймить, тоді буду спати в отрубі. Давай, гарна пропозиція. Нехай сміх змінює світ.
Таким чином, я зустрів старого знайомого, який мене оцінює. Чули гарну музику, познайомилися з багатьма цікавими людьми. Дуже класно було бути на тій виставці. Адже для мене, як для наркомана коміка, це був справжній наркотик для душі.
Ало, бро! Раскладываю тебе свою историю, которая началась с закладок и полного потеряшки моей души. Я был на халяве, понимаешь, и случайно наткнулся на этот клочок пурги, который оказался дрянью из другого мира. Это был настоящий бзик, который превратил меня в вампира, ахаха!
Мне казалось, что нирвана открывает свои объятья передо мной, когда я впервые попробовал эту дрянь. Моя жизнь настолько повернулась вверх ногами, что я даже не смог воспринять, что происходит вокруг. Все то, что было важно раньше, стало ничем перед этим новым миром, который открылся передо мной. Я стал зависим от этой дерьмовины и не мог себя контролировать. Все вокруг меня было изувечено, словно таблица, на которую буквально наступили. Я тонул в этой черной дыре, поглощенный своим собственным потерянным сознанием.
Ты знаешь, однажды я забыл, где я нахожусь и зачем живу. Было так, будто я был в ступоре, а окружающий мир стал серым и однообразным. Я потерялся в своих мыслях и больше не мог сосредоточиться на реальности. Все вокруг меня стало пустым, как блокнот, который я забыл заполнить. Я был никем.
Но самое страшное в этом всем было то, что я начал питаться крысами. Да, ты не ослышался! Я стал настоящим вампиром, который пожирал этих мерзких грызунов. Они были моей единственной пищей, когда мой желудок требовал заполнения. Это было более странно, чем целая толкучка на одном фестивале.
Как-то раз, когда я полностью сорвался, я решил попробовать новую смесь. Все брюзжали, что это был лайба, но мне было всё равно. Я закатил эту шприцу прямо в свою жилу, и на секунду во мне заметалось что-то новое. Это был спид - настоящий амфетамин, который дал мне силу и энергию. Я на время забыл о моих потерях и стал, как прыгающая строка на экране.
Так что, мужик, я прожил все это и до сих пор живу в своем маленьком мире. Мой рассказ короток, но как моя жизнь, полная экстремальных переживаний и красок. Если ты хочешь еще больше историй про мои приключения - дай знать, и я с радостью раскажу тебе еще. Но пока, мужик, мне пора уйти и забыть все это, как зачеркнутую строку.
Peace, братан! Нам всем нужна любовь и понимание, а не гадость, которую я привнес в свою жизнь.